Літодора

Особливо ефектно літодора виглядає навесні, коли на ній розпускаються ніжні насичено-блакитні квітки, схожі на маленькі зірочки. Така ґрунтопокривна рослина утворює пишний габітус, рясно квітучий навесні. Вічнозелене листя такої рослини зберігає свою декоративність навіть у зимові місяці в передній частині клумби і на схилах. Ця рослина вирізняється морозо- і посухостійкістю, а також вона стійка і до захворювань.

Особливості літодори

Загальний опис

Рід Літодора (Lithodora) представлений квітучими низькорослими рослинами, напівчагарниками або чагарниками. Він є частиною сімейства Бурачникові (Boraginaceae). Літодора формує розлогий невисокий кущик, завдяки чому вона є прекрасним ґрунтопокривником. У весняні місяці кущі вкриті безліччю дрібних п'ятипелюсткових квіточок зірчастої форми. Як правило, вони мають синє забарвлення, але зустрічаються різновиди з білими квітками. Літодора належить до числа красивоквітучих рослин і виділяється пишним цвітінням.

Така рослина входить до сімейства Бурачникові, яке об'єднує приблизно 2700 видів. До складу цієї родини також входить бруннера, незабудки, медунка, живокіст, окопник, огіркова трава тощо. Цікавий факт: у більшій частині рослин, що належать до цього сімейства, розпускаються п'ятипелюсткові дрібні квітки блакитного забарвлення, які часто дуже ніжні та м'які. Найчастіше рослини, що входять до складу такого сімейства, на поверхні надземних частин мають опушення, а прикрашають їх суцвіття, що складаються з невеликих квіточок, які мають по п'ять тичинок, чашолистків і зрощених пелюсток.

Завдяки вічнозеленим листовим пластинам рослина зберігає привабливий зовнішній вигляд протягом усього року. Темно-зелені дрібні дрібні листові пластини мають еліптичну форму.

В саду культивують кілька декоративних різновидів, наприклад:

• «Хевенлі Блю» (L. diffusa 'Heavenly Blue') – під час цвітіння утворює велику кількість дрібних квіточок блакитного забарвлення;
• «Стар» (L. diffusa 'Star') – пишно цвіте двоколірними квіточками білого і синього забарвлення.

Назва Lithodora в перекладі з грецької означає «кам'яний дар». Це пов'язано з тим, що рослина віддає перевагу скелястим місцям.

Дуже часто таку квітку висаджують в альпінаріях, а ще її можна використовувати для посадки на невисокій стіні або в горщики. Літодору можна ростити навіть у домашніх умовах, причому найкраще вона себе почуває в невеликих приміщеннях.

Ця рослина формує на поверхні ґрунту розлогий ефектний покрив.

Найкраще для вирощування такої невибагливої рослини підходить освітлене місце з добре дренованим ґрунтом. Також вона вирізняється високою стійкістю до посухи. Літодорі розкидистій прекрасно підходить кислий ґрунт, при цьому від інших видів вона відрізняється ще й тим, що негативно реагує на вапняк. Ця рослина майже не потребує догляду, а ще її зможе з легкістю розмножити кожен садівник. Його висока стійкість до посухи пояснюється добре розвиненою кореневою системою, яка йде глибоко в ґрунт.

Величина куща

Чагарник літодора має розлогий, але при цьому компактний габітус. У середньому кущ досягає заввишки менше 20 сантиметрів, але трапляються екземпляри і вищі за 30 сантиметрів. А ось ширина рослини може доходити до 100 сантиметрів. Сильнорозгалужені стебла вкриті пишним листям, завдяки чому рослина вважається чудовим ґрунтопокривником, який плюс до всього пригнічує ріст бур'яну. Частина сортів, наприклад, «Heavenly Blue», нижча за видові рослини. У зв'язку з цим такий чагарник рекомендується висаджувати по кромці рокарія або перед клумбами з іншими ґрунтопокривними культурами. Ще цю гірську рослину нерідко висаджують під більш високорослими чагарниками.

Цвітіння і плоди

Цвітіння спостерігається з травня по червень, але іноді воно триває довше. Різновид «Фаворитка Петра» ('Peter's Favourite') гарний тим, що вирізняється тривалішим цвітінням, яке спостерігається і навесні, і влітку. Кущі, що ростуть на сонячних ділянках, цвітуть більш пишно.

Під час цвітіння літодора формує верхівкові суцвіття.

Рослина радує безліччю дрібних квіточок зірчастої форми, які в поперечнику досягають 5-20 мм. Найбільш ефектно вони виглядають на тлі темно-зеленого листя. До складу кожної квіточки входить по 5 пелюсток, які зрослися в трубку, при цьому вони розкриваються на 5 частин, завдяки чому квітка має форму зірки. Навколо основи віночка розташована чашечка, що складається з 5 лопатей. А 5 тичинок з пилком розташовуються посередині трубки віночка.

Основним кольором пелюсток є насичений темно-синій. При цьому бутони і трубка віночка пофарбовані в рожево-пурпурний відтінок. Залежно від сорту забарвлення квіток може бути різним:

• червонувато-рожевим, наприклад, у Lithodora hispidula;
• білим, наприклад, у сорту Альба;
• двоколірним, що спостерігається у сорту «Стар» (Star): пелюстки по кромці пофарбовані в білий колір, а посередині вони сині.

Садівники цінують таку рослину за яскраве, але при цьому м'яке забарвлення квіток. Завдяки цьому вона здатна стати окрасою будь-якої клумби.

Коли кущ відцвіте, на місці суцвіть формуються сухі плоди, які являють собою сім'янки з насінням всередині. Навіть після того як плоди повністю дозріють, вони не розкриваються.

Листя

Почергово розташовані прості листові пластини на виворітній поверхні мають опушення, що складається з тонких темно-зелених волосків. Вузькі невеликі листочки в довжину досягають від 10 до 40 мм і мають еліптичну форму. У листя є чітко виражена центральна жилка, через яку в серединці листової пластини формується складка. Сорт Lithodora rosmarinifolia від інших відрізняється тим, що його листя більш тонке і довге. Частина назв видів пов'язані саме з формою їхнього листя, наприклад:

• Lithodora oleifolia – це оливковолистий різновид;
• Lithodora rosmarinifolia – має розмаринове листя.

Пишне листя сприяє щільному покриттю поверхні ґрунту, що зі свого боку забезпечує пригнічення росту бур'яну. Їй просто не лишається вільного місця для росту та розвитку.

Види та сорти літодори

Найбільшою популярністю у садівників користується такий вид, як літодора розлога. У природних умовах він вважає за краще рости на лісових узліссях, у заростях чагарнику, а ще зустрічається в гірських районах. Як правило, літодора воліє рости в місцях з досить жарким і посушливим кліматом на кам'янистому ґрунті.

Літоспермум розлогий (Lithospermum diffusum), саме так зовсім недавно називалася Літодора розлога (Lithodora diffusa), а потім назву змінили. Ця рослина дуже близька до роду горобейник, до складу якого входить буглоссоідес (Buglossoides) і літоспермум (Lithospermum). Однак цей рід не має ніякого відношення до літодори.

У різновиду Lithodora diffusa назва виду пов'язана з дифузною (сильно розкидистою) формою куща. Цей вид, а також різновиди, отримані на його основі (наприклад, 'Heavenly Blue', 'Star'), вважаються найпоширенішими в культурі. Однак існують і інші високодекоративні сорти, які заслуговують на увагу:

• Lithodora fruticosa;
• Lithodora zahnii;
• Lithodora oleifolia.

Нижче більш детально описана частина різновидів літодори.

Літодора розсіяна «Стар» (Lithodora diffusa Star)

Невеликі квітки, схожі на зірочки, мають двоколірне забарвлення: серединка у пелюсток синя, а краї – білі. Завдяки цьому квітки виглядають максимально ефектно. Цвітуть кущі з травня по червень. У висоту вони досягають близько 15 сантиметрів. Цінується такий сорт за ніжні, дуже красиві квіти.

«Хевенлі Блю» (L. diffusa Heavenly Blue)

Цвітіння спостерігається в травні-червні. Дорослий кущ має висоту близько 15 сантиметрів. Навесні спостерігається пишне цвітіння: рослина вкривається численними невеликими квіточками, які пофарбовані в ніжний насичено-синій відтінок. У порівнянні з іншими сортами габітус цієї рослини більш низький і компактний.

«Кембридж Блю» (L. diffusa Cambridge Blue)

Травень-червень – час цвітіння даного сорту. Кущики мають висоту близько 15 сантиметрів. Навесні на кущах розкривається велика кількість дрібних квіточок блідо-блакитного забарвлення, які яскраво виділяються на тлі темно-зеленого листя.

Посадка у відкритий ґрунт

Вибір місця

Щоб домогтися максимально пишного цвітіння літодори, її потрібно вирощувати на сонячній ділянці. Також для вирощування квітки підходить і невелике затінення, але в цьому випадку її розвиток погіршиться, а цвісти вона буде більш бідно. На сонячній ділянці кущ виросте потужнішим, здоровішим, відрізнятиметься швидким ростом і компактним габітусом.

Протягом дня літодора повинна висвітлюватися сонячними променями протягом не менше 6 год.

Відповідний для такої рослини ґрунт має бути добре дренованим, і краще, якщо він буде піщаним або кам'янистим. Квітка погано росте в глинистому, надмірно важкому ґрунті. А якщо в ґрунті затримуються надлишки вологи, то це може призвести до його загибелі в зимовий час. Тому в даному випадку літодору рекомендується висадити на ділянку, що знаходиться на схилі, або на горбок, що дозволить поліпшити стік зайвої води.

Така рослина відмінно підходить для рокаріїв, а також її нерідко вирощують на кам'яній старій стіні з іншими культурами, що утворюють компактні кущі і відрізняються високою посухостійкістю. Оскільки рослина не потребує особливого догляду, її можна використовувати для формування покриву на насипі. Ще літодору нерідко висаджують у контейнери і використовують для прикраси тераси або балкона. Також вона відмінно виглядає перед клумбою з багаторічників, при посадці її на добре освітленій ділянці.

Зверніть увагу на те, що Lithodora diffusa (а точніше, сорту Heavenly Blue) необхідний трохи кислий ґрунт, при цьому інші різновиди найкраще ростуть на нейтральному ґрунті. Краще, якщо ґрунтосуміш буде насиченою гумусом, перегнійною.

При висадці такої рослини у відкритий ґрунт потрібно врахувати, що вона формує розлогий кущ. Тому навколо неї має залишитися достатньо вільного місця для нормального росту і розвитку пагонів. Фахівці не радять висаджувати літодору в таке місце, де вона буде оточена іншими рослинами або перебуватиме в замкнутому просторі.

Висаджувати літодору потрібно таким чином, щоб відстань до інших рослин була не менше 100 см.

Правила посадки

Висадку такого ґрунтопокривника у відкритий ґрунт проводять у весняний час (у травні). У регіонах з м'яким кліматом висадити літодору можна і восени. Але при цьому потрібно вибрати такий час, щоб щойно висаджена рослина не піддавалася заморозкам.

Покрокова інструкція посадки літодори у відкритий ґрунт:

1. Лунка для посадки повинна в 2 або 3 рази перевищувати величину кореневої системи рослини, взятої з грудкою землі. На дні ямки можна зробити дренажний шар із грубозернистого піску або гравію. За необхідності квітку можна висадити на схилі або на пагорбі, що допоможе уникнути застою вологи в коренях.
2. Витягнутий з ємності саджанець встановлюють у лунку. Не заглиблюйте кущ: верхня частина кореневої грудки повинна розташовуватися на одному рівні з поверхнею ґрунту.
3. Лунку заповнюють ґрунтом, а потім її поверхню ущільнюють рукою.
4. Проведіть рясний полив.
5. Висадженим кущам перші кілька місяців потрібно забезпечити рясний полив, що сприяє швидкому розвитку системи коренів.

Догляд за літодорою

Підживлення і полив

Велика частина різновидів літодори відрізняється високою посухостійкістю. Це можливо завдяки розвиненій кореневій системі, яка «шукає» воду в глибоких шарах ґрунту. Зверніть увагу на вид Lithodora diffus. Під час тривалої посухи він потребує систематичних поливів, але при цьому не можна допускати застою вологи в коренях. Інші види краще ростуть і розвиваються в тому випадку, якщо ґрунт протягом літа залишається сухим.

Для насичення ґрунту поживними речовинами восени в нього рекомендується внести компост. У надмірно виснаженій землі спостерігається пожовтіння листя.

Якщо літодора вирощується в ємності, то її рекомендується час від часу пересаджувати в новий трохи більший горщик.

Через що листя забарвлюється у світло-зелений або жовтий відтінок? Це пов'язано з нестачею в ґрунті поживних елементів. У цьому випадку якомога швидше підгодуйте рослину мінеральним комплексом, призначеним для культур, які віддають перевагу кислому ґрунту. Далі підживлення рекомендується проводити щорічно, вносячи в ґрунт перепрілий компост.

Догляд у зимовий час

За даними, взятими з різних джерел, така рослина належить до зони морозостійкості 6 або 7. Відгуки садівників свідчать про те, що рослині нестрашні зниження температури повітря до мінус 15-17 градусів, але тільки якщо вона росте у волого- і повітропроникному ґрунті та вкрита шаром снігу. Почорніння листя навесні говорить про те, що літодора була пошкоджена морозами. При цьому найчастіше навесні її листя відростає знову. Протягом перших років зростання після посадки рослина має низьку морозостійкість. Тому для захисту від морозів поверхню ґрунту навколо рослин рекомендується засипати товстим мульчувальним шаром.

Обрізка

Ця культура не потребує обов'язкових обрізань. Однак відцвілий кущик можна злегка підрізати. Завдяки цьому він завжди буде щільним, компактним і збереже свій привабливий зовнішній вигляд.

Обрізку проводять відразу після того, як кущ відцвіте (приблизно з останніх днів травня). Для цього проведіть укорочення стебел, а також виріжте травмовані та відмерлі пагони, а ще видаліть зів'ялі квітки.

Шкідники та хвороби

Літодора відрізняється високою стійкістю до захворювань. Найчастіше рослина страждає від надмірної вологості, через яку на коренях з'являється гниль. Також воно може постраждати від попелиці, яка харчується рослинним соком, що призводить до ослаблення куща. Для знищення такого шкідника квітку рекомендується обприскати розчином господарського мила.

Способи розмноження

Простіше і швидше за все розмножити літодору живцюванням. Цю процедуру проводять у середині літнього періоду:

1. Горщик наповніть субстратом, що складається з грубозернистого піску і горщикової землі. Ґрунтосуміш має бути вологою.
2. Для зрізання вибирають сформований, повністю здоровий пагін, позбавлений квітів. Оптимальна довжина живця – 50 мм.
3. Висадіть живці в ґрунтосуміш. Ретельно ущільніть ґрунт навколо відрізків, щоб поліпшити їхній контакт між собою.
4. Посадки виносять у теплицю або на веранду, забезпечивши їм захист від прямих променів сонця, своєчасний полив, причому ґрунтосуміш завжди має бути трохи вологою.
5. У цей час рослину слід берегти від морозів.
6. Молоді кущики зиму мають провести в теплиці, а у відкритий ґрунт їх висаджують після того, як минуть поворотні весняні заморозки.

Літодора в ландшафтному дизайні

Оскільки літодора віддає перевагу кам'янистому, дренованому ґрунту і великій кількості сонячного світла, то вона відмінно підходить для посадки в рокарій. При цьому її сусідами можуть стати:

• аліссум гірський;
• флокс шилоподібний;
• очиток.

Також відмінно впишеться ясколка, або піщанка гірська з її білими квітами. Ще можна висадити кілька компактних кущів тирличу, приміром, тирлич безстебельний (Gentiana acaulis), його цінують за насичено-сині квіти трубчастої форми. Для створення ефекту руху та об'єму можна посадити кілька трав'янистих рослин.

Між камінням на невисокій стіні рослина прекрасно виглядатиме разом з:

• цимбалярією постінною;
• повстяною ясколкою;
• молодило;
• седумом.

Ще літодора має чудовий вигляд перед багаторічними клумбами, причому висаджують її перед високорослими рослинами, наприклад, перед окремими чагарниками або травами. Ще літодора прекрасно виглядає в поєднанні з іншими рослинами з білим, лілово-рожевим або блакитним цвітінням. У цьому випадку підійдуть такі культури, як:

• ірис німецький (різновиди English Cottage, Blue Crusader);
• вероніка тирличева з блакитними квітками;
• звичайний водозбір;
• італійський воловик;
• волошки.

Помаранчевий колір підсилює синій, завдяки чому клумба має дуже яскравий та ефектний вигляд. Тому літодору нерідко висаджують разом із:

• маком східним 'Harvest Moon';
• ірисом німецьким 'Good Show';
• гравілатом яскраво-червоним 'Borisii';
• молочаєм Гріффіта Дікстер ('Dixter').

Ще таку рослину нерідко використовують як ґрунтопокривник, висаджуючи її біля:

• вейгели;
• чубушника;
• дейції;
• троянд.

Формуючи щільний зелений килим рослина пригнічує ріст смітної трави. Тому воно підходить для посадки на насипи.

Використано матеріали сайта budideya.kr.ua.